Будувало чоловічу гімназію земство, але багато коштів вкладали і місцеві меценати. Наприклад на кошти Меклебург Стрілецького створений чудовий іконостас для церкви, що була в самій гімназії. А ще, крім класів, був спортзал, актовий, рекріаційний зали. Багато прикрашений вхід та вестибюль(мармурові східці, на стелі - ліпні прикраси). У створенні архітектурного проекту будівлі брав участь брат Порф. Мартиновича Павло Денисович, що був земським техніком-будівельником.
Під час війни в будинку бів спочатку наш госпіталь (лікар Буланий), а під час окупації - німецький госпіталь.

Вот без таких вот фотографий, никогда бы не подумала, что у нас был такой красивый город. Такое чувство, что мы сейчас большая деревня рядом с тем, что было раньше.